ШКОЛА МАСАРИКА

     До 1919 року (за перiод панування мадяр) у Свалявi iснували лише початковi школи з шестирiчним навчанням.Навчання в школi проводилося лише мадярською мовою. З приходом до влади чехiв у 1919 роцi, навчання в школах Свалявщини було переведено на руську мову. У 1922-1923 навчальному роцi у Свалявi було вiдкрито горожанську школу з руською мовою викладання.

 Ця школа знаходилася в будинку колишньої народноi школи, нинi школа № 3. Органiзацiю вiдкриття горожанськоi школи було доручено вчителю Гадяк Дем’яну, родом з Львiвщини, який потiм емiгрував до Чехii.

 В 1926-1927 навчальному роцi при горожанськiй школi було вiдкрито перший паралельний клас з чеською мовою навчання. З кожним роком кiлькiсть учнiв зростала. В 1928-1929 н.р. в школi нараховувалось 8 класiв. Примiщення було тiсне, не придатне для роботи школи, а тому було прийнято рiшення збудувати нове.

  Будiвництво новоi горожанськоi школи було розпочате 28 сiчня 1928 року, закiнчення i вiдкриття якої вiдбулося 28 жовтня 1932 р. (нинi це СШ №1). Нова школа своєю архiтектурою прикрасила м. Сваляву. У 1932 р. було завершено будiвництво однієї з наймодернiших шкiл на Закарпаттi (ця подія була приурочена до 80- рiччя тодiшнього президента Чехословацькоi республiки Т.Г. Масарика), куди й було переведено Свалявську горожанську школу.

 До цього вона мiстилася в орендованому приватному будинку гр. I.Туряницi. На фасадi школи був напис чеською й украiнською мовами: MASARYKOVA ŠKOLA, ШКОЛА МАСАРИКА Горожанська школа (венг. – polgariskola) - неповна середня школа в Подкарпатськiй Русi, заснована на пiдставi закону про реформу народноi школи венгерського парламенту (1868). Система народних шкiл включала елементарнi, вищi народнi, та горожанськi школи.

  Горожанська школа будувалася на 4 класи народної школи, для хлопчикiв були 6- рiчними, для дiвчат 4-рiчними, її програма вiдповiдала 1-4 класовi гiмназii. В новiй школi в цей час було 8 класiв, з них чеської мовою навчалося 113 учнів в 4-х класах, а руською - 208 учнів в 4-х класах. До чеських класiв ходили дiти чехiв та євреїв.

 З мiсцевого населення чеськi класи вiдвiдували дiти службовцiв пiд тиском чеського уряду. До руських класiв ходили дiти мiсцевого населення як м. Сваляви, так i навколишнiх сiл. До 1928 р. директором горожанської школи був Гадяк Дем’ян. За часiв радянськоi влади напис на фасадi школи змiнювався чотири рази. 

 Два рази це був напис i два рази малюнок. З 1928 по 1.07 1937 директорував чех Богумир Гулка. Вiдзначався демократизмом, як усi чехи, i користувався популярнiстю в населення. З 1937 i до самого 1944 р. директором горожанськоi школи в Свалявi був Iван Лендєл. Саме вiн почав вести хронiку школи, яку наступнi директори продовжували, i яка згодом стала однiєю з найкращих шкiльних хронiк Закарпаття.    

 Особливо ретельно вiв записи всiх визначних подiй та iлюстрував хронiку фото- й iншими документами протягом 20-и рокiв роботи в школi директор Туряниця В.I. Хроніка вважається втраченою.

 В кожному районi були свої шкільні інспектори, якi наглядали за справами в школах. В 1928-1936 рр. це був п. I. Паллаг, а з 1936 Мiхал Микита. Члени наглядової ради були: Д-р. Вiслоцький Iван - районний начальник, Добош Євген – головний начальник полiцейських справ, директор школи Лендєл Iван, Лiзак Василь ст. вчитель, Сатур Золтан, Келлiова Мелана, Бучiнова Iрена, Сурмова Маркета, Сабова Корнелiя. З листопада 1938 р. до 15.03.1939р. примiщення школи Масарика були зайнятi учнями Мукачiвської торгiвельної академiї у звязку з захопленням м. Мукачева венграми на основi Вiденського арбiтражу.

 1 вересня 1938 р. Свалявська гiмназiя була подiлена на двi школи – одна з чеською, а друга з руською мовою навчання. Директором руської школи залишився Лендєл, а директором чеської школи став В. Сурма. Особи, якi з рiзних причин не мали змоги вiдвiдувати городську школу, мали право готуватися дома самостійно, а потiм здавати iспити за кожний клас окремо i отримати документ про закiнчення повного курсу городської школи. З приходом венгрiв у 1939 р. знову починається мадяризацiя населення. Велика кiлькiсть шкiл краю переводиться на навчання венгерською мовою. Свалява була звiльнена в жовтнi 1944 р. У 1945-1946 навчальному роцi у Свалявському окрузi (районi), до якого входили багато сiл, було вiдкрито 12 неповно середнiх та 30 початкових шкiл. З 1945-1946 навчального року навчання на Закарпаттi було переведено на зразок УРСР. Були лiквiдованi народнi та горожанськi школи. У 1945 р. на базi горожанськоi школи вперше вiдкрилась у Свалявi єдина в районi середня школа. Директором школи стала Магдалина Добош (Мацкова).

 Будинок школи був у жалюгiдному станi пiсля вiйни. В школi розмiщувалися казарми угорських вiйськ та госпiталь. Наступним директором школи був призначений Дегтяр, який прибув на Закарпаття для налагодження радянськоi системи шкiльництва зi сходу. 1.10.1945р. в бувшiй городській школі розпочали свою роботу разом двi школи: Свалявська неповно середня та Свалявська Середня школа (примiщення Масарикової школи було подiлено так: учнi 5-12 класів неповно середньоi школи були розмiщенi на першому поверсi, а учнi 5-9 класiв середньої школи займали верхнiй поверх.) В 1945 р. Свалявська середня школа мала 13 класiв, у яких навчалося 357 учнів. В цьому ж роцi при школi був один 9 клас, який складався з учнiв, якi навчалися на Закарпаттi до радянськоi влади на 1-2 курсах гiмназii, торговоi академii та вчительськоi семiнарii. По закiнченню навчання учнi 5-9-их класiв здавали випускнi та перевiднi екзамени по програмi полегшеного типу. Педагоiчний колектив Свалявськоi середньоi школи складався з 16 вчителiв, з них 11 осiб були зі схiдних областей. Пiсля Дегтяра короткий час керував Далекий. У 1951 р. директором школи призначено випускника Ужгородського унiверситету Iвана Задворного. У 1953 р. директором школи був призначений Василь Туряниця, який до того працював iнспектором шкiл Свалявського окружного вiддiлу народноi освiти. Кiлькiсть учнiв щороку зростала.

     На час призначення директором В. Туряницi, Свалявська СШ все ще була єдиною середньою школою в районi, куди поступали для продовження навчання у 8, 9, 10 класах випускники семирiчок Сваляви та району. Навчання велось у двi змiни, а в третю змiну сiдали за парти учнi вечiрньоi школи. Необхiдно було термiново розширювати навчально-матерiальну базу школи. У 1955 р. на подвiрi школи народним методом за три лiтнi мiсяцi був збудований будинок школи з чотирма класними примiщеннями (зараз там шкiльна iдальня). Школi були переданi три будинки колишнього лiсгоспу по вул. Ленiна (Головна), де також розмiщувались класи та спальнi кiмнати для дiтей груп продовженого дня. Шкiльний iнтернат для учнiв з вiддалених сiл знаходився в рiзних будинках, наостанку - в шкiльному будинку, який вдалось одержати вiд райвiськкоммату (зараз там музична школа). У 1964р. народним методом була побудована велика шкiльна майстерня (400 кв.м.) на територii, де зараз лабораторний корпус Свалявського коледжу.

  Нарештi в 1968 р. було завершено будiвництво триповерхової прибудови до основного корпусу школи на 21 класне примiщення.

 В 1971р. На посаду директора школи була призначена Є. Шепа.

Другою сесією Свалявської міської ради VI скликання від 16 грудня 2010 року  прийнято рішення № 2/22 про відновлення історичного напису на фасаді будівлі Свалявської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів "MASARYKOVA ŠKOLA  - ШКОЛА МАСАРИКА"