Вступ

У процесі реалізації загальноосвітніх і виховних функцій шкільна бібліотека здійснює інформаційну підтримку навчальної та освітньої діяльності, прищеплює користувачам навички інформаційної культури.

Основними напрямами бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є:

а) створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату);

б) підготовка бібліографічних посібників безпосередньо в бібліотеці;

в) організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

•  довідково-бібліографічне обслуговування (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

•  бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійних запитів читачів);

•  рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (активне використання бібліотекою рекомендаційних посібників);

•  пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань.

Усі ці процеси тісно взаємопов'язані й взаємозалежні.

Характер бібліографічного обслуговування педагогів та учнів, його зміст, масштаби зумовлюються завданнями, що їх має вирішувати бібліотека протягом поточного року, і конкретизуються відповідно до особливостей кожної школи. У загальноосвітній школі, ліцеї, гімназії — один рівень обслуговування, за умови диференційованого навчання, у допоміжній школі — інший.

ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних бібліографічних довідок за разовими запитами читачів. Запит приймається в усній або письмовій формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів.

Довідки поділяються на:

1.  Тематичні — запити з конкретної теми. Для підготовки використовуються систематичний каталог, бібліографічні картотеки і видання, довідники, енциклопедії.

2. Фактографічні — конкретні відомості статистичного, хронологічного характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо.

3. Адресні — довідки про наявність в бібліотеці конкретного видання (книги, статті). Виконуються за допомогою каталогів (переважно алфавітного) та картотек.

4. Уточнювальні — довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису. Виконуються, як правило, за допомогою алфавітного каталогу, бібліографічних картотек, покажчиків.

Усі типи довідок підлягають обліку за єдиною формою.

Тематичні та фактографічні довідки можуть виконуватися письмово.

Бібліотекарі надають бібліографічну консультацію — відповідь на разовий запит, що допомагає читачеві здійснювати самостійний бібліографічний пошук.

Для оптимізації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеці ведеться фонд виконаних довідок,

Фонд виконаних довідок — це та частина ДБА (довідково-бібліографічного апарату) бібліотеки, яка являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок.

У такому фонді зберігаються копії відповідей на складні запити читачів, що вимагали широкого бібліографічного пошуку, довідки з актуальних тем, а також довідки на запити, що постійно повторюються. Ці довідки можуть бути цікавими широкому загалу читачів.

Організувати фонд виконаних довідок можна по-різному. Як правило, списки зберігають у спеціальних папках, альбомах або конвертах, які нумерують у міру їх надходження і розташовують за прямою або зворотною хронологією. На папці слід написати тему замовлення, дату виконання та прізвище укладача.

Важливою базою для інформаційної та довідково-бібліографічної роботи є довідково-бібліографічний фонд. Він складається з довідкової літератури, різної за тематикою І типами видань, у тому числі: загальні та спеціальні енциклопедії, найважливіші енциклопедичні, тлумачні, термінологічні, мовні словники, загальні та галузеві довідники, статистичні збірники, бібліографічні посібники.

БІБЛІОГРАФІЧНЕ ІНФОРМУВАННЯ

(Інформаційна робота)

Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною Інформацією відповідно до постійних запитів (або без запитів) є бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів з виходом із друку нових видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів.

Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

У шкільній бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:

•  інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі, яке сприяє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише Інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості;

•  інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.

Підвищити рівень навчально-виховного процесу не можна без підвищення теоретичної, професійної, загально-культурної підготовки всіх учителів. їм необхідна Інформація про нові технології в навчанні та вихованні, нові програми, варіанти підручників, методичні рекомендації, інструкції, положення, матеріали про вітчизняний і зарубіжний досвід. Учителеві також потрібно знати літературу, яку він потім зможе порекомендувати учням.

Для бібліографічного інформування використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи.

Диференційоване індивідуальне бібліографічне інформування — це систематичне ознайомлення читачів з новими виданнями згідно з їхніми запитами та потребами.

Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування в шкільній бібліотеці є директор школи, інші представники адміністрації, шкільний психолог, керівники кафедр і методичних об'єднань, секцій МАНу, гуртків, а також окремі педагоги, які виявляють бажання отримувати інформацію індивідуально.

Серед учнів особливої уваги потребують діти-члени секцій МАНу, а також діти «групи ризику».

Підготовка до впровадження системи індивідуального інформування включає:

•  уточнення теми;

•  узгодження джерел інформації;

•  визначення типів і жанрів документів;

•  обрання форми представлення інформації (сам документ, бібліографічні повідомлення про видання документа, тематична підбірка, що містить документ, бібліографічні повідомлення тощо);

•  узгодження термінів подачі інформації.

Бібліотекар заповнює реєстраційну картку індивідуального інформування і складає картотеку тематичних запитів, розставляючи їх в алфавітно-предметному порядку. Ця картотека допомагає під час відбору матеріалів з нових надходжень.

З метою аналізу ефективності індивідуального Інформування і коригування цієї форми роботи організується зворотний зв'язок.

Групове бібліографічне інформування — це обслуговування певної групи користувачів інформації, котрі мають близькі за змістом інформаційні потреби; учителі однієї спеціальності (предметні кафедри), творчі групи вчителів, класні керівники; серед учнів — це члени секції МАНу, гуртків, творчих об'єднань, факультативів, органів самоврядування, представники окремих вікових груп.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівців (учителя-предметника).

Масова форма інформування — це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна його мета — Інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвіті.

У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми масового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведення днів інформації.

Тематичні виставки нових надходжень диференціюють за видами видань: нові книги, нові журнали. Експозицію змінюють у зазначені дні, але не рідше одного разу на місяць.

Тематичні виставки присвячують найважливішим політичним подіям, ювілейним датам, головним напрямам навчально-виховної діяльності школи.

Виставки на допомогу навчальному процесу можуть бути адресовані як учителям, так і учням. Іноді такі виставки мають допоміжний характер, полегшуючи пошук літератури з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостійної роботи.

Як правило, експонується навчальна, навчально-пізнавальна і довідкова література.

Під час оформлення виставок слід пам'ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню увагу. Для скорочення кількості видань можуть бути складені бібліографічний список або спеціальна картотека з даної теми.

Бібліографічний огляд передбачає характеристику творів, об'єднаних за певним принципом. Його рекомендується проводити систематично, один раз на місяць, у певний визначений день. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочні форми інформації про літературу: виставку книг з відкритим переглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Складовою частиною огляду може бути фрагмент літературного ранку або вечора.

Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів. Вони є найефективнішими в роботі з учителями. До таких комплексних форм належить День фахівця, зміст якого містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою.

День фахівця включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом, зустрічі з провідними науковцями та вчителями-новаторами, презентації фахових періодичних видань й видань психолого-педагогічного характеру.

Успіх проведення Дня фахівця багато в чому залежить від виконання таких умов:

•  вибір актуальної тематики, пов'язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школі;

•  однорідність контингенту (групи) вчителів, наприклад: класні керівники, завуч, директор, учителі-предметники, учителі початкових класів;

•  продуманий комплекс масових заходів, які відповідають змісту Дня фахівця (усі заходи повинні бути взаємопов'язані, зосереджені на поглибленому розкритті тематики);

• попереднє інформування педколективу щодо проведення даного заходу.

День фахівця є однією з трудомістких форм масових заходів, тому доцільно проводити його не частіше одного разу на квартал.

День інформації — комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої надати читачам Інформацію про книги, інші джерела інформації на певну тему або ж про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано День інформації проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації — два-три дні. До програми включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін.

День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

По проведенні Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність.

Інформаційна робота бібліотеки передбачає створення рекомендаційних та Інформаційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки доцільно готувати інформаційні бюлетені загального характеру: «Нові надходження до бібліотеки», де література групується за галузями знань.

У шкільній бібліотеці матеріали у бюлетенях можна групувати за такими розділами: «Керівникам школи», «Учителям», «Учням», «Батькам». Окремо слід виділити нові надходження підручників.

Замість списків можна вести картотеку нових надходжень. Щоб привернути увагу читача, її розташовують на кафедрі видачі або біля каталогів.

Ефективною і досить оперативною формою інформування є «Екс-прес-інформація» — інформаційний листок, у якому повідомляється про одну-дві кращі нові книги. В інформаційному листку визначається читацьке призначення, подається повний бібліографічний опис, розгорнута анотація.

Укладаючи рекомендаційний список літератури, бібліотекар повинен чітко уявляти його цільове та читацьке призначення. Спершу необхідно вивчити тему або предмет, з якого готуватиметься список. Дня цього переглядаються найактуальніші статті, опубліковані в періодичних

виданнях, довідниках, енциклопедіях. Наступний етап передбачає відбір літератури згідно з цільовим і читацьким призначенням списку. Значною мірою відрізнятимуться рекомендаційні посібники для читачів молодшого шкільного віку, старшокласників, учителів, батьків.

Так, для читачів середнього і старшого віку можна підготувати списки літератури з окремих предметів або розділів шкільної програми, а також про окремі професії тощо.

Для вчителів бібліотека складає списки з актуальних педагогічних проблем, з питань виховання, інноваційних технологій у роботі з учнями, з методики викладання окремих предметів.

Батьки потребують інформації з питань сімейного виховання, спілкування в сім'ї, керування домашнім читанням своїх дітей.

Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемно-тематичним, за алфавітом прізвищ авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне за типами і видами літератури).

Загальні вимоги до групування і розміщення матеріалу — чіткість, обов'язкове пояснення читачам доцільності такого групування, взаємозв'язок групування з анотаціями.

Для дітей молодшого шкільного віку бажано складати списки-за-кладки (тематичні, нової літератури, «З чого починати?», «Що читати далі?»), І вони повинні містити короткі анотації, мати вступну частину, що звертає увагу читача на цінність рекомендованої літератури. Оптимальна кількість книг у закладці — 5—6 назв.

Важливим напрямом бібліографічної діяльності є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. її ведуть диференційовано, із врахуванням вікових, професійних особливостей читачів і спрямовують на те, щоб навчити їх методики ефективного використання бібліотечних фондів, довідково-бібліографічного апарату, орієнтації в системі бібліографічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотекарі і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, під час роботи гуртків.

На початку нового навчального року школа складає графіки проведення бібліотечно-бібліографічних занять. Учителі-предметники, класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи.

У пропаганді основ бібліотечно-бібліографічних знань доцільно використовувати: бесіди, лекції, практичні заняття, своєрідні концерти, доповіді та повідомлення учнів, різні види змагань.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття — масові заходи, де учні матимуть можливість застосовувати і демонструвати набуті ними бібліографічні знання. Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, написання рефератів тощо.

У бібліотеці доцільно організувати картотеку на допомогу проведенню бібліотечних уроків, де б накопичувався використаний матеріал певної тематики.

З метою вивчення ефективності пропаганди основ бібліографії бібліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, від єдиного планування всієї роботи з книжкою, виховання загальної культури.

БІБЛІОТЕЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ

Бібліотечне обслуговування користувачів шкільної бібліотеки визначається як діяльність шкільної бібліотеки щодо забезпечення доступу користувачів до документів й Іншої бібліотечної інформації згідно з їхніми Інформаційними і духовними потребами. Шкільна бібліотека обслуговує учнів і працівників школи.

Організацію обслуговування читачів регламентують правила користування шкільною бібліотекою, які затверджує директор школи. Правила вивішуються на видному місці й доводяться до відома користувачів під час їх запису до бібліотеки.

Режим роботи шкільної бібліотеки має передбачати найбільш зручний для користувачів час, який затверджує директор школи.

Для надання допомоги шкільному бібліотекареві щодо обслуговування користувачів може бути створений бібліотечний актив, до складу якого входять учні школи. Обслуговування учнів та вчителів проводять у координації та взаємозв'язку з іншими освітянськими бібліотеками, бібліотеками інших систем і відомств.

СТРУКТУРА ОБСЛУГОВУВАННЯ

Структура обслуговування у шкільній бібліотеці — це сукупність функціональних підрозділів і пунктів обслуговування, що забезпечує надання користувачам обов'язкових для даного типу послуг.

До функціональних підрозділів шкільної бібліотеки входять: абонемент, читальний зал, довідково-бібліографічні пункти, комп'ютерний клас, відеотека, рекреаційні зони, зони копіювання документів. Крім того, структура передбачає наявність обслуговування через міжбібліотечний абонемент, нестаціонарні, тобто винесені за межі бібліотеки, пункти обслуговування.

ЗАПИС КОРИСТУВАЧІВ

Запис учнів до бібліотеки здійснюється за списком класу, а співробітників школи, батьків — за паспортами.

Під час запису до бібліотеки учнів, співробітників школи або батьків у будь-якому пункті обслуговування заповнюється читацький формуляр. Формуляр — це документ, що підтверджує факт і дату видачі користувачеві документів та їх прийому бібліотечним працівником. Він розрахований на використання упродовж 5 років. У міру заповнення формуляр доповнюється вкладкою, що дозволяє стежити за читанням користувачів протягом усього періоду їх навчання.

На першій сторінці формуляра зазначено: його номер, клас і рік запису користувача. Анкетні дані заповнюють зі слів учнів або за паспортом (працівників школи, батьків). У розділі «Примітки бібліотекаря» підбивають підсумки читання за рік. Формуляри учнів розташовуються за класами в алфавітному порядку прізвищ. Формуляри вчителів та інших користувачів бібліотеки — за окремим розподільником, а також за алфавітом.

Якщо учень залишає школу, особисту справу йому видають лише за умови повернення до бібліотеки всієї виданої літератури. Працівникам школи бібліотекар робить відповідний запис в обхідному листі.

МЕТОДИКА РОБОТИ АБОНЕМЕНТА

Абонемент — форма індивідуального І групового обслуговування, яка забезпечує видачу літератури для користування нею поза межами бібліотеки на визначених умовах. Умовами видачі літератури через абонемент є забезпечення її збереження, дотримання термінів користування нею, зобов'язання відшкодувати збитки у випадку їх втрати або псування.

Абонемент — це пункт видачі, тобто робоче місце бібліотекаря, де він веде запис нових читачів, реєстрацію виданих користувачам і прийнятих від них документів. Крім пункту видачі, абонемент містить фонд відкритого доступу, виставки літератури. Відкритий доступ до фонду надає користувачам можливість безпосереднього самостійного пошуку і вибору літератури.

Раціональна організація обслуговування користувачів на абонементі допускає диференціацію за віковою ознакою, яка враховує не тільки психофізіологічні особливості тієї чи іншої вікової групи, а й особливості Інтересів і навчальних завдань.

Фонд відкритого доступу не тільки не виключає, а, навпаки, підсилює індивідуальну роботу, засновану на вивченні типології як особистості користувачів, так і їх інтересів та інформаційних потреб.

Відомості про літературу, що її видано читачам на абонементі, вносять до читацького формуляра, вказуючи: дату видачі, інвентарний номер, відділ, прізвище автора і заголовок видання. Працівники школи та учні .розписуються за кожний примірник; від учнів 1—2-х класів підпис не вимагається.

На абонементі документ видається на такий термін:

•  для вчителів:

навчальна література — на час вивчення відповідного предмета (при обов'язковій перереєстрації наприкінці навчального року);

методична література — на один місяць, а за наявності достатньої кількості примірників — на час вивчення відповідного предмета (при обов'язковій перереєстрації наприкінці навчального року);

•  для учнів:

твори, що вивчаються за програмою, — на термін відповідно до навчальної програми;

для позакласного читання — на 15 днів;

періодичні видання — на 15 днів у кількості 2 назв.

Кількість примірників книг, що одночасно видаються учням (не враховуючи підручників), не повинна перевищувати 5—8.

Термін користування може бути подовжений, якщо видання не користується попитом. Якщо й воно є в одному примірнику й користується підвищеним попитом, термін користування може бути скорочений.

Підручниками учні забезпечуються згідно з відповідними інструкціями.

Під час повернення літератури підписи користувачів обов'язково анулюються підписом бібліотекаря. Шкільний бібліотекар повинен систематично слідкувати за вчасним поверненням документів, разом із педагогічним колективом школи і бібліотечним активом учнів проводити виховну роботу зі школярами щодо збереження фонду.

Користувач, який не здав літератури після попередження, бібліотекою не обслуговується до їх повернення. Стосовно користувача можуть бути вжиті всі заходи покарання І впливу (від штрафів до тимчасового виключення з бібліотеки), зазначені у Правилах користування конкретною бібліотекою.

Якщо книгу втрачено, заміну і відшкодування здійснюють відповідно до пунктів даного посібника.

Для кращого задоволення попиту користувачів бібліотека веде картотеку відмовлень на літературу.

МЕТОДИКА РОБОТИ ЧИТАЛЬНОГО ЗАЛУ

Читальний зал — спеціально обладнане приміщення для роботи з літературою у стінах бібліотеки. Книжки з читальних залів видаються додому лише за умови наявності такої платної послуги, як «нічний абонемент», тобто це видача за визначену платню документів із підсобного фонду читального залу з кінця робочого дня бібліотеки до її відкриття наступного дня або на вихідні дні й свята.

Основна перевага читальних залів полягає у можливості користуватись усім фондом бібліотеки, у тому числі енциклопедичними, довідковими, цінними і рідкісними виданнями. Як правило, там розміщуються тематичні книжкові виставки, проводяться масові заходи, ведеться гурткова робота бібліотеки.

У "читальних залах користувачам бібліотеки надається можливість роботи з документами, одержаними за міжбібліотечним абонементом.

На кожного читача, який користується читальним залом, бібліотекар заповнює читацький формуляр. Під час видачі літератури у читальному залі до читацького формуляра вкладається формуляр книг або інших видань, а в разі повернення документа книжкові формуляри знову вкладаються у видання.

ОБЛІК РОБОТИ З ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ

Формою первинної документації з обліку обслуговування користувачів є «Щоденник роботи шкільної бібліотеки», який складається з 3-х частин:

1) облік складу користувачів і відвідувань;

2) облік видачі літератури;

3) облік масової роботи.

Одиницею обліку користувачів є особа, зареєстрована в читацькому формулярі. Кількість користувачів визначається із загальної кількості читацьких формулярів, підсумованих на абонементі, у читальному залі, на бібліотечному пункті й зафіксованих у щоденнику роботи шкільної бібліотеки.

Одиницею обліку відвідувань є прихід користувача до бібліотеки з метою отримання І повернення документів, подовження часу користування ними, читання, роботи з довідково-бібліографічним апаратом, отримання бібліографічної довідки тощо. Кожне відвідування користувачем бібліотеки фіксується у читацькому формулярі або в зо-шитІ обліку довідок. Відвідування масових заходів зазначають окремо в розділі щоденника «Облік масової роботи». Загальний підсумок відвідувань упродовж дня вноситься до «Щоденника роботи шкільної бібліотеки» й потім сумується за місяць, квартал, рік.

Одиницею обліку видачі літератури є примірник. Облік видачі проводять за кількістю виданих документів, зареєстрованих у формулярі, а також у бланку-замовленні МБА.

Під час видачі журналів, газет й інших видань, що зберігаються в підшивках, підрахунок видачі проводять за кількістю примірників, отриманих користувачем відповідно до його запитів. Подовження терміну користування виданнями вважається як нова видача.

Загальний підсумок видачі документів теж вносять до щоденника роботи; дані про видачу сумуються за місяць, квартал, рік. У щоденнику роботи облік видачі документів проводять також за видами видань та їх змістом. У бібліотеках, які мають книжки мовами інших народів, додатково ведеться облік видачі в графі «У тому числі видано іншими мовами». Окремо можна враховувати роботу з літературою за актуальними для даного періоду темами в графах «Із загальної кількості».

Під час видачі документів з відкритого доступу враховують кількість виданих і переглянутих примірників. Обліковими формами, за якими ведеться видача, є книжковий формуляр. Загальний облік видачі літератури з виставок, відкритого доступу, масових заходів відмічають у щоденнику роботи. Загальну кількість виданих і переглянутих документів включають до загальної видачі.

Облік кількості користувачів, відвідувань, видачі літератури та ін. здійснюють щоденно за допомогою сторінки щоденної статистики або шляхом підрахунку за читацькими формулярами. Наприкінці дня статистики заносять до «Щоденника роботи шкільної бібліотеки».

Роботу по МБА шкільна бібліотека враховує за кількістю видань, замовлених і отриманих для користувачів з фондів інших бібліотек. Видачі документів, отриманих по МБА, входить до загальної книговидачі бібліотеки у щоденній статистиці.

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА

Згідно з «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу», однією з основних функцій шкільної бібліотеки є популяризація літератури за допомогою культурно-просвітницьких заходів.

Культурно-просвітницькі заходи спрямовані на задоволення інформаційних та культурних потреб як окремих груп користувачів (поєднаних за інтересами), так і широкого загалу користувачів бібліотеки.

Під час проведення культурно-просвітницьких заходів бібліотекою використовуються наочні (книжкові виставки, плакати, альбоми тощо) та рекомендаційні (огляди, обговорення, конференції, дискусії, усні журнали) форми роботи. Вони базуються на широкій демонстрації новим надходжень та тематичному показі літератури за актуальними для школи темами.

Найбільш дієвою формою наочної роботи є книжкова виставка. Вона орієнтована на інформування читачів щодо змісту бібліотечного фонду, рекламу окремих видань і розкриття їхнього змісту.

Книжкова виставка — це комплекс спеціально відібраних та систематизованих документів розставлених таким чином, щоб привернути увагу користувача, зацікавити його та задовольнити існуючий інтерес або його Інформаційні потреби. Виставка повинна мати високий рівень інформативності, новизни, демонструвати художній смак її організаторів. Виникненню інтересу до виставки сприяє її місцезнаходження, художнє оформлення, технічне оснащення. Увагу привертають, зокрема, виразні заголовки, яскраві Ілюстрації, символи, емблеми, включення до експозиції художніх виробів, макетів тощо.

Готуючи виставку, слід враховувати вікові та соціально-психологічні особливості конкретних груп користувачів (див. табл. на с. ЗО).

Книжкові виставки за видами поділяються на:

•  виставки нових надходжень;

•  тематичні виставки.